Інтерв'ю 2005/2006

Посол Республіки Польща в Україні Яцек Ключковський: "Різдво - це насамперед родинне свято"

Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні добре знайомий 
з нашими реаліями. Спочатку робота журналістом у Києві, потім активна 
посередницька діяльність під час Помаранчевої революції, знайомства з 
українським політикумом роблять його постать дуже вдалим вибором на посаду 
керівника польської дипломатичної місії. Про це в інтерв'ю з Яцеком
Ключковським.

  - Пане Посол, для вас 2005 рік став уже й тому особливим, що в ньому ви
приїхали працювати до Києва, очолили польське посольство в Україні. Як ви
себе почуваєте тут?

  - Я не вперше приїхав до Києва, бо вже працював у цьому місті на початку
90-х років журналістом. Дуже добре знаю українську столицю, у мене тут
багато знайомих і друзів. Вважаю за велику честь працювати представником
Польщі в Україні. У Києві почуваю себе, неначе вдома.

  - За фахом ви історик, працювали, як ми вже знаємо, журналістом. Яку
тематику тоді досліджували, що було предметом особливої фахової
зацікавленості?

  - Я історик тільки за освітою, бо ніколи не працював за фахом. Проте під
час журналістської праці мені стала в пригоді отримана освіта, а також
знайомство з багатьма професорами історії - викладачами польських вузів.
Моя спеціальність - я вивчав насамперед візантійську історію - це період
дуже цікавий, але не пов'язаний ні з історією Польщі, ні з історією України.

  - Гадаю, не буде перебільшенням сказати, що ви все-таки долучились до
сучасної української історії, адже в минулому році - під час Помаранчевої
революції - за дорученням президента Александера Квасьнєвського, виконували
місію посередника в Києві. Як вона готувалась, яке залишилось враження від
тих подій?

  - Те, що я став посередником, готував місію міжнародних посередників, було
результатом багатьох років моєї праці з Україною, мого знайомства з
українським політикумом. У 1992-1994 роках я працював у Києві
кореспондентом газети "Кур'єр польський". А потім, вже будучи радником
президента Польщі Александера Квасьнєвського, став членом Консультативного
комітету президентів Польщі та України. Це сприяло багатьом контактам,
зв'язкам. За дорученням президента Квасьнєвського, особливо після відставки
з поста прем'єр-міністра Віктора Ющенка, я підтримував зв'язки не тільки з
самим Віктором Андрійовичем, не тільки з його оточенням, а й з
"Батьківщиною", з головою "Батьківщини" Юлією Володимирівною Тимошенко, а
також з іншими політиками України. Був ніби неофіційним представником
польської влади для підтримки відносин не лише з офіційним Києвом, а й з
опозицією. Коли прийшов час виборів - я був тут знову вже влітку 2004 року,
- ми зрозуміли, що готується величезна фальсифікація не лише виборів, не
тільки самого процесу голосування. Відбувався, м'яко кажучи, неправильний
хід передвиборчої кампанії, коли до засобів масової інформації не
допускається одна сторона, коли ця сторона практично не може бути
присутньою в публічній розмові про майбутнє України. Стало зрозумілим, що
йде залякування суспільства, чиниться величезний тиск на владу. А з боку
влади - на органи місцевої влади, аби не дати можливості опозиції вести
передвиборчу кампанію на рівноправних засадах. Президент Квасьнєвський
звернувся до президента Кучми, щоб той не допустив фальсифікації виборів.
Коли настала пора другого туру, ми усвідомили, що це буде тривожний час.
Після моєї доповіді польському лідерові про те, як все відбувається в
Україні (тоді вже починався Майдан), ми почали готувати посередницьку місію.

  - Ваше знання української мови справляє дуже приємне враження. Яким чином
ви так добре вивчили українську мову?

  - Хоча в Києві дуже легко можна спілкуватись і російською, але для
особистіших стосунків, для відвертіших, неофіційних розмов із людьми
іноземцеві краще все-таки розмовляти українською мовою. Я почав її вивчати
ще на початку 90-х. Розумію, що володію українською не бездоганно, але для
порозуміння це не складає якихось проблем.

  - Пане Посол, чи є якась дуже важлива справа, проблема, яку під час вашої
дипломатичної місії в Україні хотілося б обов'язково залагодити, вирішити
насамперед?

  - На мою думку, немає таких дуже гострих проблем, які треба залагодити.
Наші відносини є не тільки добрими, вони зразкові. Але є такі напрями, такі
галузі, де треба активізувати співпрацю. Насамперед, як на мене , це
співпраця між неурядовими організаціями, активізація взаємин на
міжрегіональному рівні, між містами обох держав. Потрібно підтримувати
зв'язки на рівні громадських організацій, вузів.

  - Невдовзі прийде одне з найрадісніших свят - свято Нового року. Як ви його
зустрічатимете?

  - Перед Новорічним святом у нас, поляків, - католицьке Різдво. Ці свята
пов'язані. Різдво - це насамперед родинне свято. Ми його завжди зустрічаємо
в сімейному колі. А Новорічне свято проводимо в ширшому колі близьких,
друзів, знайомих, щоб відчути радість приходу Нового року. Гадаю, що так
буде й нині.

  - Які надії, бажання ви пов'язуєте з наступним роком?

  - В особистому плані - це здоров'я, щастя. А як для посла Республіки Польща
в Україні мені важливо, щоб наші відносини отримали нову динаміку.

  - Що б ви хотіли побажати читачам газети "Урядовий кур'єр" і всім українцям?

  - Читачам газети, народу України бажаю благополуччя і щастя. Нехай
наступний рік буде кращим за минулі роки!

 
  Підготував Станіслав ШЕВЧЕНКО

Газета "Урядовий кур'єр" 2005.12.27 09:21

 до розділу «Інтерв'ю 2005/2006»