Перегляд української преси

Мовні проблеми студентського обміну

Економічна академія в Кракові (АЕ) та Київський національний торговельно-економічний університет (КНТЕУ) тісно співпрацюють уже впродовж одинадцяти років.

Одним із “продуктів” міжуніверситетської Угоди про співпрацю є навчання в київському університеті двох польських студентів щорічно. Краківські студенти виїжджають також на семестровий обмін у Львівський банківський інститут НБУ. Коли підписували відповідні міжуніверситетські договори, багато скептиків сумнівалися в доцільності аж такої тісної співпраці з Україною – мовляв, ніхто не захоче туди їхати. Однак дійсність виявилася інакшою – Київ і Львів як мета виїзду краківських студентів несподівано лідирують у списках популярності. Туди потрапити студентам навіть важче, ніж у престижні університети Західної Європи.

Ректор Економічної академії професор Ришард Боровєцькі вважає український напрям співпраці пріоритетним. Польщі бракує компетентних кадрів, які опікувалися б економічною співпрацею з Україною, і ми послідовно ліквідуємо цю проблему – наголошує ректор. За його словами, співпраця АЕ – КНТЕУ могла б слугувати як своєрідна вісь, під яку “підчепилися” б інші українські інститути. Добрі приклади вже є: за такими схемами з краківською академією співпрацюють економічні ВНЗ Хмельницького та Тернополя.

Краківські економісти відвідують Україну дуже часто, оскільки вони відчувають своєрідний сентимент для країни Шевченка та мають там багато друзів. Таким чином особисті чинники сприяють розвитку українсько-польської співпраці в науково-освітній сфері. Єдине, на що вчені скаржаться, – це ситуація на кордоні, яка знеохочує до поїздок в улюблену країну.

Польські студенти обирають навчання в Україні з прагматичних міркувань. Поляк-випускник престижного краківського університету, котрий знає мову й економічні реалії України, має великі шанси на блискучу кар’єру. Адже такі спеціалісти дуже потрібні українським підприємствам, які хотіли б експортувати свої продукти до Польщі або знайти над Віслою бізнес-партнерів. А таких фірм дедалі більше, особливо в Києві й у західних областях. З іншого боку, сьогодні співпрацею з Україною займаються в Польщі значною мірою... колишні комуністи. Їхньою перевагою є знання російської мови та специфічних “совкових” реалій колишнього СРСР або сьогоднішньої Росії. Це наслідок усе ще поширеної в Польщі думки, нібито Україна, Росія та радянська держава – це приблизно те ж саме. Відтак русистів автоматично вважають експертами й із питань України.

Краківсько-київський обмін покликаний змінити ці стереотипи – зазначають працівники двох ВНЗ. Тепер можна сказати, що ідея була вдалою, оскільки майже всі краківські студенти, котрі побували на обміні в Києві чи Львові, нині використовують цей досвід у своєму діловому житті.

Проте виявляється, що не все тут чудово. Студенти, зацікавлені навчанням у Львові або Києві, не мають де вивчити необхідну їм українську мову. Слід зазначити, поляки навчаються в КНТЕУ винятково українською, разом із місцевими студентами.

Вивчити українську в Польщі (а тим паче в інших країнах) на практиці виявляється неможливим. Український уряд (у тому числі й колишні “помаранчеві” міністри) навіть не подумав, що українську можна вивчати як звичайну іноземну мову, щоб використовувати її в діловому житті. До того ж, навіть ті представники польської еліти, які називають себе “друзями України”, вважають, ніби поляки в Україні мають послуговуватися російською. Так гадають, зокрема, Алєксандр Кваснєвський, а також працівники Центру східних досліджень, Фонду Баторія, люблінського Дому Європи й інших НУО, які реалізують свої проекти в Україні. Також польське міністерство освіти та директори шкіл висловлюються за те, щоб кожен польський учень міг вивчати російську мову. Водночас предмет “українська мова як іноземна” відсутній навіть у прикордонній з Україною території, на якій до акції “Вісла” проживали здебільшого українці.

Водночас керівництво краківської Економічної академії неофіційно висловлює бажання створити лекторати й з української мови. Однак це вимагає великих зусиль і зламання стіни стереотипів.

– Ініціатива співпраці в цьому, все ж таки, експерименті, повинна вийти від української громадської організації, мовознавчого інституту чи консульства, і коли хтось запропонує таку співпрацю, ми напевне погодимося, – каже проректор Академії, професор Анджей Шромнік. – Це їм насамперед мало б залежати на такому нововведенні. Ми не можемо бути більш українськими, ніж самі українці.

Для такого заходу потрібна перш за все промоція, лобіювання. Успішне втілення в життя такої ініціативи було б переломним моментом, який зламає мовні стереотипи про те, нібито українську мову не можна навчати як іноземну. Є ймовірність, що слідом за Економічною академією пішли б інші краківські ВНЗ і школи. Якби польські й українські ЗМІ відповідно пропагували такі проекти, а українське консульство та інші впливові установи й організації взяли над ним патронат, такий перебіг справ став би цілком можливим.

Якуб Лоґінов,

журналіст, мешкає у Ґданську

"Львівська Газета" 2007.08.07 17:32

http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2007/08/07/25364/

 до розділу «Перегляд української преси»