Співпраця українських та польських прикордонників з року в рік стає динамічнішою. Для цього є чимало підстав і саме про них йдеться в інтерв'ю з радником з прикордонних питань Посольства Республіки Польща в Україні бригадним генералом Влодзімежем Грицем.
- Пане генерале, наскільки відомо, у дипломатичних представництвах країн - сусідів України, зокрема Польщі, посада радника з прикордонних питань з'явилася порівняно недавно. У чому причина запровадження такого представництва?
- Головною причиною призначення офіцерів зв'язку в сусідні країни стала потреба у налагодженні ефективної системи обміном інформації, створення більш ефективної системи реалізації службових чи урядових справ стосовно прикордонних питань. Сподівання нашого керівництва справдилися, акредитовані при дипломатичних представництвах у сусідніх країнах офіцери зв'язку ефективно виконують свої завдання та реалізують доручення керівника відомства. Вони дійсно спрощують зв'язок між відомствами, пришвидшують обмін інформацією, що суттєво заощаджує час. Крім того, доводиться виконувати низку завдань, поставлених безпосередньо керівником Прикордонної Варти Республіки Польща суто прикордонного характеру, наприклад, справи пов'язані з затриманням іноземців, пришвидшення встановлення персональних даних іноземних громадян, затриманих польськими правоохоронцями, вирішення ситуативних проблем, пов'язаних зі змінами в законодавстві сусідніх країн тощо. Також офіцери зв'язку сприяють обміну інформацією стосовно нелегальної міграції, злочинної діяльності на обох кордонах, незаконного обороту наркотиків та зброї, готують різноманітні аналітичні матеріали тощо.
Зазначу, що українська сторона ще у 2003 році призначила офіцера зв'язку, генерал-майора Аркадія Яворського до складу українського дипломатичного представництва у Польщі. 2005 року нашим урядом було ухвалено рішення про призначення чотирьох офіцерів зв'язку від Прикордонної Варти РП до країн-сусідів: Росії, Німеччини, України та до представництва ЄС у Брюсселі.
- Як ви оцінюєте розвиток співпраці між українським та польським прикордонними відомствами?
- Впевнений, що протягом останніх двох-трьох років стосунки між нашими службами набули нового виміру та активності. Свідчать про це й підписані двосторонні документи про порозуміння та щорічні плани співпраці, у яких з року в рік стає дедалі більше пунктів до реалізації. На березневій конференції прикордонних представників, що відбулася у Львові, було підбито підсумки діяльності за минулий рік. Українська та польська сторони дали позитивну оцінку нашим спільним контактам. Хотів би згадати про наші пріоритетні напрями співпраці, насамперед спільне патрулювання на польсько-українському кордоні та обмін інформацією у контактних пунктах, а також обмін оперативною інформацією щодо ситуації на спільному кордоні.
Наша співпраця динамічно розвивається й за іншими напрямами, наприклад, між кінологічними навчальними центрами у Великих Мостах і в Любаню Шльонськім, між навчальними центрами - Хмельницькою академією та центрами підготовки персоналу в Кошалінє і Кенштинє. Окрім цього ми співпрацюємо в рамках низки міжнародних проектів, наприклад HUREMAS, проектах оцінки та аналізу кримінальних ризиків тощо. До цього хотів би додати ще низку малих проектів, які ми вели на базі польського дипломатичного представництва в Києві. П'ять з них було реалізовано офіцерами зв'язку та фахівцями Європейського інституту демократії у Варшаві, зокрема щодо обміну інформації у консультаційних пунктах у Краківці та Ягодині. Офіцери, котрі там працюють, виїжджали на наш західний кордон до Гедліц, вивчали роботу тамтешніх контактних пунктів на кордоні з Німеччиною, набули нового досвіду, який згодом було запроваджено на польсько-українському кордоні. Відбулися поїздки українських моряків до Гданська та Свиноустя, де вони ознайомлювалися з нашою системою охорони морського кордону. Водночас у рамках згаданих проектів відбувся обмін офіцерами, які стажувалися у польських відділах, вивчали їх структуру, обсяги завдань, роботу на ділянці відділу, обмінялися інформацією стосовно нелегальної міграції, досвідом у галузі реадмісії тощо.
Зауважу, що прикордонна служба України є стратегічним партнером польських прикордонників.
- Ви згадали про те, що наш спільний кордон динамічний і йому притаманно чимало проблем. Які з них, на ваш погляд, найбільш актуальні?
- Думаю, головні проблеми, з якими стикаються обидві сторони на спільній ділянці, стосуються руху через кордон. З року в рік рух між нашими країнами зростає, за статистикою, лише минулого року українсько-польський кордон перетнуло понад 20 мільйонів осіб, і це лише на шести прикордонних переходах. Тут хотів би підкреслити, що існують польсько-українські міжурядові домовленості від осені минулого року стосовно побудови нових переходів. Українські прикордонники також уже внесли свої зауваження і відправили їх польській стороні. Зараз із нетерпінням чекаємо на пропозиції української митниці, адже потрібно оголошувати міжнародні торги на будівництво переходів, і польська сторона хоче якнайшвидше зрушити з місця цей процес - будівництво нових та модернізацію старих прикордонних переходів.
Успіхом Польщі та України також стало обрання наших країн організацією UEFA для проведення EURO-2012. Думаю, що цей шанс ми використаємо, у нас з'являться нові шляхи та автостради, які проходитимуть через нові прикордонні переходи, що єднатимуть наші країни.
- Польща межує з декількома пострадянськими країнами. З якими з цих сусідів найменше проблем стосовно прикордонної безпеки?
- Найкраще відповідає на ваше питання статистика. Напевно, найбільше у нас негараздів з нелегальними мігрантами, яких торік на нашому спільному кордоні було затримано більше тисячі, на відміну, наприклад, від російської чи білоруської ділянки, де рахунок йде лише на десятки осіб. Наші східні кордони загалом є в міру спокійними, стабільними та передбачуваними.
- З чим це пов'язано, на ваш погляд?
- Шляхи нелегальної міграції, очевидно, є різні. На початку 90-х років домінував шлях через Литву, і там ми затримували нелегальних мігрантів тисячами. Це тривало до кінця 90-х років, аж поки ми не вибудували цілу мережу нових застав на кордоні з Литвою, Росією, Білоруссю. І ми перекрили цей простір для нелегальних мігрантів. Водночас будувалися прикордонні підрозділи на кордоні з Україною. Зараз ця проблема більш актуальна на півдні. Споглядаючи статистичні дані, слід констатувати, що частина каналів нелегальної міграції, власне, йде в українсько-польському, українсько-словацькому й далі у південному напрямку.
- Таким чином, незаконний бізнес показує свою гнучкість...
- Він постійно змінюється і буде змінюватися. Зараз шляхи незаконної міграції ведуть через Україну, Словаччину та Польщу. А якщо будуть "зручніші умови" в інших країнах, вони автоматично пересунуться до них.
- У нас ділянка російського кордону вважається найбільш складною, головним чином через те, що й досі не узгоджено проходження лінії кордону, що, як відомо, пов'язано з розпадом СРСР. Чи були у вас подібні проблеми в період становлення відомства?
- Таких гострих проблем ми не мали. Я схиляю голову перед українськими прикордонниками, перед тим, що зробили вони за короткий час для облаштування нових кордонів. Ми мали легші завдання, позаяк з 1945 року польські кордони є непорушними. Я був на вашому кордоні з Білоруссю, Молдовою, Росією, бачив, скільки було вкладено зусиль українськими прикордонниками в їхнє облаштування, в будівництво застав, загонів, прикордонних переходів. Можливо ця інфраструктура не є надсучасною, як у польської Прикордонної Варти, але я вірю в те, що найближчим часом вона змінюватиметься на краще.
до розділу «Новини з кордону»
